У зв’язку з карантинними обмеженнями та впровадженням дистанційних технологій діти стали більше проводити часу в мережі. Діти грають в онлайн-ігри, переглядають мультфільми, фільми, спілкуються через месенджери і ведуть свій блог.
Однак батьки мають розуміти: всесвітня павутина незважаючи на всі її переваги, приховує багато небезпек, а екран телефону, планшета або комп’ютера лише створює ілюзію захисту та безпеки.
Про те, які віртуальні загрози чатують в інтернеті на дітей, і яких правил безпеки батьки мають їх навчити. На цю тему були проведені бесіди на тему «Небезпечний інтернет»
Небезпека в інтернеті надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Останнім часом у мережі Інтернет поширеними стали так звані групи смерті, які доводять дітей і підлітків до самогубства. Ігри зі смертю завжди були цікавими для підлітків. Ще до появи інтернету існували ігри-випробування: постояти на рейках перед поїздом і зіскочити в останній момент, стрибнути з моста уводу, зачепитися за тролейбус і проїхати до наступної зупинки. Ці так звані перевірки на хоробрість дозволяли сміливцям отримати заряд адреналіну та підвищити свій авторитет серед підлітків. Багато речей і процесів, які колись були секретними, в інтернеті стали публічними. Відеоблогери обговорюють відносини з батьками, сваряться, роблять дурні витівки на камеру. Форми самовираження, часто не найкращі, стали доступними для спостереження та наслідування. У соцмережах останнім часом можна знайти багато постів про небезпечні віртуальні ігри серед підлітків. Ними, зазвичай, рухають або бажання отримати адреналін, або прагнення самоствердитися, або дитяча цікавість, або все це разом.
Інтернет, смартфони, планшети і онлайнчати –це не добре і не погано. Це реальність, в якій ми живемо та будемо жити далі. Тому завдання дорослих (батьків, вчителів, вихователів…) не забороняти користуватися всіма цими благами техніки та не позбавляти дитину можливості відповідати параметрам сучасного суспільства, а показати альтернативу –все розмаїття світу, адже крім чатів і соцмереж можна спілкуватися наживо. Головне –допомагати здобувати такий досвід і показувати на власному прикладі, як можна врівноважити реальний і віртуальний світи в житті дитини!!!